Posts by marti

туберкульозу

Posted on Лис 11, 2007 in Зовсім не моє

Nov. 11th, 2007 at 6:40 PM

гримить…щоразу гримить по-новому
утома…..від себе непевної втома
стою….у легенях приглушений кашель
сьогодні вмирати страшно!

10.09.2007

Гагаріну і Ненсі

Posted on Лис 11, 2007 in Зовсім не моє

Nov. 11th, 2007 at 6:19 PM

ставали білими чорні клітинки
ставали марою жовті кружечки
дим цигарковий миттєво змінний
мене немає в старих аптечках
я – зілля спокою, сльози втоми,
я – ліки щастя, я – кров спокути
мене не раз викидали з дому
мене не раз ти бажав забути
затемнення в глибині тоннелю
захоплення у дитячий спогад
старі підлоги, високі стелі
ми – діти Сонця, ми – ключ до Бога…

10.09.2007

Дякую тому, кого Кохаю…….няв!

Posted on Вер 25, 2007 in Зовсім не моє

Sep. 25th, 2007 at 7:30 PM

Я знов щаслива, значить я живу!
Мені для щастя треба небагато:
Лиш мати душу пристрасну й живу,
І ,чого хочу, вміти досягати!

І вміти в людях бачити людей –
Творіння Божі, що жадають дива,
І починати кожен новий день
Цими словами: “Знову я щаслива!”

Натка

археологу Тьомі

Posted on Вер 19, 2007 in Зовсім не моє

і знову здається мені чотирнадцять…
я мрію – ось виросту – буду ТУТ жити!
ну як же я знову могла закохатись?
а з іншого боку: ну як не любити?

я мрію, що ти запитаєш: як звати?
і де я живу? і що викладаю?
і будемо вдвох ми на кухні стояти:
ти з рибою, я з незавареним чаєм:)

у мене всьо хлопці, у тебе обручка…
у мене Полтава, у тебе розкопки,
нас в різних містах зачекалися учні,
конспекти, шпаргалки, музейні підробки…

уперше в житті зізнаюся в коханні
тому, хто ніколи мені не подзвонить
та я відчуваю, душевні блукання
ця казка про НАС дуже скоро розгонить.

так добре від того, що ти ходиш поруч,
що зрідка мені посміхаєся в вуса,
а я затихаю, коли ти говориш…
я завтра поїду, за рік повернуся!

я вірю в дива і для мене ти – диво!
бо крила нові відчуваю спиною!
спасибі за те, що я знову щаслива,
спасибі за те, що знов стала собою!

19.09.2007

ЖИТИ ХОЧЕТЬСЯ!!! НАРЕШТІ!!!

Posted on Чер 14, 2007 in Зовсім не моє

Jun. 14th, 2007 at 11:24 PM

колись я теж була маленька….жила в кімнаті з зеленими шпалерами, “не довіряла” великим м*яким іграшкам…..і слухала ЦЕ……тато вмикав у великому чорному “Sharp”-і різні касети………..

пінк флойд — рожеве порося — два перших англійських слова, які я вивчила!!!….
пінк флойд — пройшло років 17….і відкіля я знаю усі слова цих пісень?????????

…..і нічого більше не чую…вся музика позаду, в кутку, вона -ніщо…..ЦЕ – все!! НАРЕШТІ хочеться ЖИТИ!!!

…Daddy’s gone across the ocean,
Leaving just a memory,
A snapshot in the family album.
Daddy, what else did you leave for me?
Daddy, whatcha leave behind for me?
All in all it was just a brick in the wall.
All in all it was just the bricks in the wall…