було варте моєї уваги! ….слухаю вже 55 раз
Jun. 11th, 2007 at 4:00 PM
Давай приколимся, пройдём по бордюру крыши.
Будем говорить друг другу голосом потише,
О том что будем делать, как придём домой,
Я буду под тобой или ты подо мной.
Давай приколимся, как будто светофора нет.
Пойдём вперёд под колёса, на красный свет!
Или поедим на автобусе куда нибудь,
А денег нет, билета тоже как будто бы и нет.
Или нажрёмся водки и пойдём к твоим родителям,
Или моим, и подтвердим, что ты беременна.
Давай в аптеке купим сотню презирвативов,
И подарим их всем не красивым.
Давай приколимся как будто потеряем память,
И что друг друга не понимаем и впервые видим.
А вечером в кино, на самый дерьмовый фильм,
Да к чёрту оно всё пошло, к чёрту этот мир.
Давай крикним в окно, что мы думаем об этих людях,
Давай рядом проснёмся, а вставать не будем.
Давай угоним тачку, и подарим её школьникам.
Давай приколимся, Давай приколимся!!!
Как будто мы умерли в двоём, в один день.
Напишем на стене кровью, какую нибуть хрень.
Давай не будем говорить друг с другом.
Ты прогонишь моего друга, а я твою подругу.
Давай приколимся хотя бы как нибуть,
Хотя бы пять минут. И люди не поймут.
Да к чёрту пусть идут. Я не держу их тут.
Мне плевать, что обо мне подумают.
А иначе, в дурдом упрячут.
Смерительную рубаху напялят и не как иначе.
А Пока люди воюют и делают детей.
Давай приколимся эй, эй.
Вся суматоха, мне похуй.
С тобой мне хорошо, без тебя плоха!
Мы живём как крысы лабораторные,
Подчиняясь каким то устоям, законам.
Давай приколимся, мне этого не хватало.
Серость дней достала, забав мало.
Давай приколимся, сидим ничего не делая,
Займёмся делом. Займёмся делом!
Давай приколимся найдём иголку в стоге сена,
В тёплой ванне перережим свои вены.
Матами распишем всю кремлёвскую стену.
Давай приколимся и станет море по колено.
Давай приколимся, возьмём боян и ускоримся.
Откинемся на спину, беленой сна укроемся.
Давай приколемся, в порнухи снимемся.
Давай приколемся. Давай приколемся.
Как Бони и Клайд будем грабить банки.
Зимой сядем на велик, летом на санки.
Давай приколемся проведём ночь на кладбище.
Засадим поле канаплёй и там устроим пастбище.
Создадим друг друга восковые фигуры.
Я откликнусь на дурака, ты на дуру.
Посвятим, друг другу повести.
Давай приколемся, давай приколемся.
Давай подруга, всю в доме перебьём посуду.
И пусть соседи по площадки слышат нашу ругань.
Потом друг другу громка, скажем, что расстаемся.
Давай поженимся и сразу разведёмся.
Давай накуримся прямо на крыльце отдела.
Заботясь лишь о том, что бы фольга не прогорела!
И на ментов потом посмотрим крайне удивлённо,
Мол, мы не знали, что это противозаконна.
Давай приколемся, в рулетку русскую с играем,
Но так что б не один, а шесть патронов в барабане.
Давай приколемся. На осечку понадеемся
Вдруг повезёт и мы с тобой всё же не застрелимся.
Давай представим, что у нас есть крылья.
И сможем полететь, если поверим сильно.
А взлётной полосой пусть станет крыша небоскрёба.
И пусть про нас напишут в статье про пару долбаёбов.
Взявшись за руки что бы вместе разбиться.
С ума сошедших вообразивших себя птицами.
Наши с тобой портреты будут во всех газетах.
Мы станем, знамениты, жаль что посмертно.
Журналисты решат, что мы с тобой адепты.
Какой ни будь нелепой секты, похуй на это.
Просто давай приколемся, весь мир один большой прикол.
Где дураки смеются над делами дураков.
Відцвіли помаранчеві квіти
Відцвіли помаранчеві квіти
Листопадової весни.
Що із ними тепер робити?
Як прогнати тривожні сни?
Чим заповню порожню душу,
Що вміщала в собі майдан?
Де я руки подіти мушу,
Що звільнилися від кайдан?
Що робить охоронцям-янголам,
Котрих Бог нам послав мільйон?
До небесних казарм відлітає
Їх пошарпаний легіон.
Ще відлунюють барабани
В барабанних перетинках вух,
І ятрить помаранчеві рани
На майдані пробуджений дух.
Я готовий тепер щомиті
Зло долати в кривавім герці.
Революція не закінчиться,
Якщо переможе в серці.
p_lucky – ‘Втеча’
Я чувствую силу, как чувствуют боль,
Я хочу дойти до конца,
Я безумная чайка, летящая вдоль
Кольца, что стало прямой.
(С) Ольга Арефьева, “А и Б”
Куди можна втекти від своїх ніг? Куди ведуть мене власні руки, я навчився переживати. Мене болить, мене дуже болить коли бачу як бьють по своїм. Чайки Джонатана вже немає, з кожним роком ста чіткішим та дзвінкішим командний голос. Три акорди, і удар по бас-бочці. Рви струни, удар по словам, удар по рукам, потисни мою руку, і зроби оберт по спіралі — ти все це бачив. Дезертир з невідомих до цих пір воєн. Чи може ти партизан, признайся що краще втікати з ешафоту, чи сидіти за стіною і натискати кнопку. А вона все мовчки клинить. Отака-от історія світу.
Нема літератури, нема слів, від яких би не було… Боже чому, скажи за що, за що у двадцять років має вона доказувати світу те що вона все, ще людина? Кафка, чому я тебе згадую саме зараз. Перевтілення слів чи перевтілення совісті. Єдине що не піддається перевтіленню — це вчинки людські. Список гріхів він не поновлювався вже багато років. Люди прагнуть до світла, люди прагнуть. Кафка і крапка. Знову три акорди і удар по бас-бочці. Терези. Ти ставиш на шальку своє життя, на другу свої вчинки. Якщо ти власне життя цінуєш більше за те вічне що живе у тобі. Таргани одним словом. Ти, що пишеш у дзеркалі, ти за все відповіси і за те, що я злий. Ти, що пишеш удзеркалі, відповіси за мою багряну літеру, що завершить строфу. Ти, що пишеш у дзеркалі і дивишся на мене без боязні. Ти, що не боїшся возу власних думок. Дзеркало рядків, дзеркало злості Перекреслена на сторони світу амальгама, Десь на сході трясуться руки А на заході з півднем випадає волосся Північ твердить телефонну ганьбу Якщо ти все це чуєш на тверезу голову, значить ти живий. Ще пара крапок. Ти навіть не знаєш дати свого народження. Ти ще живий. Поки у твоїх жилах тече совість, поки ти віриш у ненадрізану шкіру, поки твоя рука тримає перо, поки ти вмієш прощати… І Не буде мерзлоти на твоїй дорозі. 16.05.2007 22:57
Read MoreMay. 18th, 2007
Все — трава і лушпиння, все — прах і тінь, все минає; серцем же людина вічна.
Г.Сковорода
Ремонт приборной панели Vito Mercedes