Знаєш, що таке щасливе життя?

Posted on Чер 27, 2011 in Марті, Уподобання, Щоденник

Дiяльнiсть: Розчинився у жалюгідному існуванні і поглинаю всередину щастя, яке зможу засвітити коли захочу. Просто натиснувши мою кнопочку Ти зможеш побачити його. Осліпнути від щастя – неймовірно приємно. А потім.. можливо щось буде. Ми ж цього прагнемо?

Iнтереси: Я не можу написати одразу все про… от ви класифікували все, потім зберете до купи відповіді, компіляція, прогон на помилки і бета-тестування. Аналіз продукту. Ну й що я за овоч? Та, скажу вам, все не так просто. Легше розібрати мій ДНК білка на частини ніж зрозуміти логічну величину. Логічна – це коли “да/нет”, або щось подібне, якщо хто не знає. Так от я не просто “плюс”, або “мінус”. І не невизначений нуль. І не треба голови собі морочити, щоб зрозуміти це. Якщо не зрозуміло – облиш.

Що таке зрада?.. Потратить время на мрачную тоску или на… ???

Posted on Лют 4, 2011 in Slider, Що/кого я люблю, Щоденник

все те, що було написано вище та нижче на цьому сайті і про зраду теж може зрозуміти не кожен. суть передана була в дуже стислому форматі. слів мало – розуміння теж малувато. я цього і не прагнув. кому потрібно – зрозуміє. кому не потрібно – тому не потрібно.

головне питання дня: навіщо витрачати час на журбу похмуру? і наслідкове: що ж робити, коли не журитись не виходить? абсурд. тупикова ситуація.

Що таке зрада?

дуже багато балачок з приводу цього. дуже багато думок і баченнь сутності цього. варіанти відповіді:

1. перепихнутись з кимось (потикати комусь). стереотипно. банально. якщо уявляти собі щось там, то з якогось із боків ще й вагомий аргумент. але слово “зрада” с суспільтві звучить набагато крутіше і жорсткіше ніж “секс із незнайомцем” (або із знайомцем чи коханцем(коханкою)). суть уловили?

документ номер три. чороновик номер раз.

Posted on Лис 27, 2010 in Марті, Щоденник

моя найкоханіша без номерів. можеш думати так само і можеш думати, що ти думаєш не так само. можеш не думати взагалі. все одно моя любов лишається тою яскравою(?), якою вона була і якою лишається. безвекторною. хто буде осяяний нею – той поряд зі мною. якщо ти не поряд. .. .. то ти десь в іншому місці. то трішки по іншому. але можливо… це теж гарно. майже впевнений. на 95 відсотків. гарно. хоча ти ну зовсім не така. угу.

шматочок щастя

Posted on Жов 23, 2010 in Не моє художнє, Оповідання

- Що в тебе в руці?
– Щастя.
– Чому таке маленьке?
– Воно тільки моє. Зате яке яскраве й гарне!
– Так… Чудове!
– Хочеш шматочок?
– Напевно…
– Давай долоньку. Я поділюся.
– Ой… Воно таке тепле…
– Подобається?
– Дуже… дякую!
– Близьким людям ніколи не дякують.
– Чому?
– Вони завжди все розуміють без слів. По очах.
– А чужі?
– Чужі дякують так само чужим. Прийде час, і ти зрозумієш.
– Знаєш… Мені набагато краще, коли щастя в руці…
– Так завжди буває.
– А якщо я з кимось поділюся?
– У тебе додасться твого.
– Чому?
– Сам не знаю. Тільки потім воно стане ще теплішим.
– А руки о нього обпекти можна?
– Руки обпікають об заздрість.Об щастя їх обпекти неможливо.
– Знаєш… я знаю, з ким поділитися цим дивом.
– Я радий.
– Тоді…
– Отож би, побачимося ще. Ділися ним. Адже його скільком бракує.

Казка про камені

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

Частина 1.

Чудового дощового ранку граф прокинувся від того, що краплина пмала йому прямо на лоба. Він не розплющив очі. Дощ шурхотів по порослій травою бруківці в закинутій місцевості на теренах незнайомої йому країни. Він сьогодні навіть не знав де він лежить. Для нього не мало значення якім людям належить влада на цій землі і хто контролює місцевих мешканців.