Posts by marti

Пейсах/песах

Posted on Лип 25, 2011 in Без категорії

Пейсах/песах

(грець. πάσχα від евр. pesakh; також chag-hamazzoth, «свято опрісноків»; έορτή των άξύμον, solemnitas azymorum) — одне із трьох великих свят юдейських, встановлений у пам’яті чудесного позбавлення євреїв від рабства єгипетського.

Традиційно святкують Песах протягом тижня (дату визначають за єврейським місячним календарем). Юдеї відпочивають у перший і останній день

Read More

Лист коханому

Posted on Лип 25, 2011 in Не моє художнє

Лист коханому

ЛИСТ КОХАНОМУ

Ні, ну звичайно ж я тебе люблю, як ти міг засумніватися?
Адже я люблю, коли ти хропиш уночі, як стадо поранених бізонів – це мене заспокоює.
Люблю витягувати з-під ліжка твої шкарпетки, їхній запах освіжає кімнату.
Люблю, коли ти рано-вранці, годині о 5-й, приходиш із “роботи”, з подряпаною “мишкою” спиною і в помаді, якою користується твій “комп”ютер”.
Люблю, коли ти говориш, що нова дівчина на вашій роботі не така симпатична, як тобі здалося вчора, бо вона відмовилася піти з тобою на обід.
Люблю, коли ти працюєш усі вихідні.

Read More

Лист коханому. Побачила тебе – живу

Posted on Лип 25, 2011 in Не моє художнє

Лист коханому. Побачила тебе – живу

Лист коханомуПривіт, коханий!Мені дуже важко писати цього листа, але іншого виходу я не бачу.Бачимось ми дуже рідко, та якби бачились частіше, то всеодно я не змогла б тобі все так сказати, як напишу.
Телефон?Ні це не телефонна розмова.Так, можливо, я роблю величезну помилку, але я вже так настраждалася, що мені однаково: будеш ти з мене сміятись чи сприймеш мої слова серйозно.Чесно кажучи, я навіть незнаю, з чого, почати.Якби ти бачив мене в цей момент, то, ймовірно, помер би зі сміху.

Read More

Люмен – Паспорт

Posted on Лип 19, 2011 in Не моє художнє

Люмен – Паспорт

Паспорт волиЯ в пятый раз прихожу получать документ,
У меня все время чего-нибудь нет
Ксерокопии, справки – накаляются нервы.
Я пришел по раньше, но снова не первый.

Длинная очередь усталых людей,
Все постепенно становяться злей
Каждый думал потратить пару минут,
Но глядя в часы, все матерятся и ждут.

Read More

Як поскаржитись на світ в пустоту короткими фразами.

Posted on Чер 30, 2011 in Щоденник

Як поскаржитись на світ в пустоту короткими фразами.

Навіщо тобі дівчина, до якої не можна подзвонити о 4 ночі і спитати загуглювати ДНСи, бо в твого провайдера вони впали. І це не жарт. Бо не смішно. А все що не смішне – не жарт. Суть в тому не те, що поставлена задача не дівчача чи ще якось там, а в тому, що ця непотрібна і не подується допомогти тобі. Тому й питати не хочеться. Все одно з усих сил тебе зроблять йолопом. Тому не любиш. Нікого на світі не любиш. Тому тобі нічого не потрібно взагалі.

Зранку твій начальник від тебе захоче щось новеньке, зробить винним в тому, що ти не в творчому пориві. А якщо ти сам собі начальник, все одно винним будеш. Не забувай, тобі ніхто не потрібен. Якщо хоч на мить забудеш – біда. Весь світогляд зазнає краху. Ти себе руйнуєш на самому початку. І все. Була людина – лишився “пшик”. Щоправда дурна фраза, скажу тобі. Не скажу тобі. Сам здогадайся.

І саме образливе, що тебе в чистому вигляді вважають невдахою і повним лайном. Або заздрять удачам і знаходять сотні причин вважати тебе повним лайном. Ти – це всі твої бажання і хотіння. Ти – це всі емоції, які були відповіддю на їхні вчинки і твої старання. А та дівчина, яка тобі абсолютно була не потрібна о 4 ранку, на світанні, думає, що ти або кусочок ублаженія, якщо так можна було сказати. Вона думає, що ти той, хто повинен любити тебе, я в цьому впевнений, я це знаю. Віриш? Вона хоче від тебе бездумності, вона хоче від тебе банальності. Та й ще трішки хоче від тебе. Кусочок любві, кусочок сексу, підтримку своїх невдач, свого життя загалом та логічну зв*язку цього всього словами та тілом. Та що не зрозуміло? Думаю в цих словах все й без того просто зрозуміло. Якщо я не кажу, що козел рогатий, а баран дурний, це не позбавляє мої думки логіки, змісту та простоти розуміння.

Все дуже просто. Вона тобі не потрібна. І без істерик. Добре? У неї завищена самооцінка. Може це ти приклався, друже? Подумай.

Read More