Лист коханому. Побачила тебе – живу

Привіт, коханий!Мені дуже важко писати цього листа, але іншого виходу я не бачу.Бачимось ми дуже рідко, та якби бачились частіше, то всеодно я не змогла б тобі все так сказати, як напишу.
Телефон?Ні це не телефонна розмова.Так, можливо, я роблю величезну помилку, але я вже так настраждалася, що мені однаково: будеш ти з мене сміятись чи сприймеш мої слова серйозно.Чесно кажучи, я навіть незнаю, з чого, почати.Якби ти бачив мене в цей момент, то, ймовірно, помер би зі сміху.
Хвилююся мов першокласниця: руки тремтять, на очах сльози…
Справа в тому, що я захворілана невиліковну хворобу і вже шість місяців безупинно страждаю.
Шість місяців я тебе кохаю.Як усе просто звучить.Чи не так? Уявляю, з якою іронією ти прбігаєш очима по цих простих і безглуздих рядках.Мені світ не милий, коли я довго тебе не бачу, не чую цього до болю знайомого голосу, коли не відчуваю погляду твоїх ніжних, спокійних, сповнених легкого смутку очей.
Якби ти знов, скільки я виплакала після того, як спостерігала, як ти говориш, танцюєш з іншою.
Ти навіть приблизно не уявляєш, який нестерпний той душевний біль, з яким я живу.Час для мене зупинився, я не хочу без тебе жити, а ти, нічого не помічаючи, життєрадіснокрокуєш назустріч радощам життя, ти вільний, тебеніхто і ніщо не зв”язує, тобі легко викинути з голови думки про одну.почати мріяти про іншу.
Ти ж щаслива людина, і я теж щаслива, бо щасливий ти!
Нехай я буду і далі страждати, для мене головне, щоб ти не страждав так, як страждаю я, щоб ти любив іншу так, як люблю тебе я, тільки щоб ця любов була взаємною.
За що я так тебе кохаю?
Скільки разів казала собі:”Забуду”, але проходив час, а я знову і знову жила надією побачити тебе.Ти для мене – повітря.Побачила живу, довгий час не бачу – починаю тихо помирати.
Коханий, милий, єдиний, ніжний, красивий, н еповторний у цілому світі…
Можливо, я розділю свою долю з іншим, але любила, люблю і завжди любитиму тільки тебе!

Джерело: http://blogs.privet.ru/user/alesya_137/46135162