«ПРІВЄТ! КАК ДІЛА?»
Банально, шаблонно, але чомусь приємно.. це не ті слова проціжені крізь зуби, коли хтось кудись «поспішає» («прієвет-как-діла-я-спішу!!!!!!!»), це щире.. певно так і має бути. Треба відповісти «ХАРАШО» і щиро посміхнутись, бо до тебе почнуть приставати з питанням «Чіво грусній?»
Read MoreВсе може розпочатись політикою.
Радінько. Весело. Затишно всередині.
Ранок-День-Вечір-Ніч.
Read MoreІ особисто тобі
Знайшов щоийно літр пива. Зрадів вчорашнйому дню. Включив нетбук, побачив прекрасні очі. Сиджу без світла і без інтернету. АКБ вистачить не на довго. Може ще на 5 хв. Хоча це не так вже і важливо.
Ні, скоріш на 5 хв не вистачить.
Люба, я знову про тебе згадав. За останні кілка хвилин вдвічі білше разів ніж цих хвилин пройшло. Мені це подобаєця.
Read MoreЛюблю ці очі. Люблю тебе. Люблю
Як же я люблю тсі очі!
Починаєтся все не з квітки, бо квітка тсе вже протсес. Починаєтся все не з нічого. Бо з нічого важко, а точніше не можливо счос дістати.
Read Moreно коль устал – заходи
ви мене виморили. у мене померли всі напівживі створіння. розкладка на компах навіть.
Read MoreПодорож
Поїхав якось я з Дмитром до лісу,
У гаражі велосипеда взяв,
Набрали в погрібі ми сливок кислих,
По бейкалися там та сям,
Зайшов додому взяти миску
Та рушили ми к Яківцям
Проїхали ми став один та другий,
Проїхали вже кілометра два,
Тоді ще діставали мухи,
То у вухо залетить то в глаз
Доїхали вже до вокзалу,
Втомився я й супутник мій,
Поїхали мабУть назад ми,
Сказав Дмитро й повернули ми рулі.
Але ми не поїхали додому,
Поїхали десь погулять,
Під’їхали до одного там столу
Й вирішували куди нам від’їжджать
Поїхали ми в центр та на стадіон,
Поїли кислих слив із миски тої
Вернулися додому, дивлюсь я – слон!
Та ось й кінець історії оцьої..
А вдома був зовсім не слон
То просто була іграшка моя.
6.02.2001
Read MoreОце мій дім, моя оселя
***
Оце мій дім, моя оселя.
Вона і скромна, і мала,
І ось заходимо веселі,
Та й роздивляємось палас.
Це в нас вітальня зараз,
Ідемо далі, любі гості,
Заходимо ми в кухню враз,
Стоїть тут брат мій Ростік,
Пішли до зали коли час,
Тут ми побачим телевізор,
Та цей шикарний інтер’єр,
В нас є картина «Ревізор»,
Вона висить біля порт’єри
Ходімо далі, це позор.
Нарешті ось моя кімната,
Вона світленька та зручна,
Ось є диван та іграшка кудлата,
І шафа тут знаходиться міцна,
Ну ось і все, я не кажу за ванну,
Та й туалет я до уваги не беру,
Дивіться на мою оселю гарну,
Я весь цей запис на полицю покладу.
6.02.2001
Read MoreЗима
Зима, яка ти сніжна та красива,
А сніг блискучий, як кришталь,
І синє небо немов слива,
А ти ідеш від нас, як жаль
Іде година за годиной,
Та ось спливає весь твій час,
Ми будемо чекать тебе єдину,
Увесь цей рік не забувай про нас
Була ти тепла та приємна,
Та й морозець щипав не раз,
Хоча була коротка днина,
Та й білий сніг лежав весь час.
Чи прийдеш знов ти наша зимо?
Чи буеш радувати чи ні?
Утіхо ти моя єдино,
Давай, вертайся через рік!
І знов сніжком вкриває землю,
Червоний стовпчик хилить вниз,
Прийшла, а я сиджу та їм морелю,
Ні! Це я сидів й горішки гриз
І це мої останні строчки,
Не можу більше я терпіть,
Як швидко зараз біжать роки,
Піду я їх призупинить.
4.02.2001
Read MoreПолтава – Кременчук – ?
Старе оповідання про подорож. Читаю зараз – аж самому чудно. Таким колись я був. (хоча не так вже й давно це було Smile)
29.01.2006 8:22
Чудовий, на диво теплий ранок. Прокинувся вдома о 6 годині. Їду в маршрутці на вокзал.
Маршрутку кидає. Не можу писати.
Турбує незашитий карман та…існування і суть кохання. Його форма в сучасному суспільстві. Турбує проблема українського в Україні.
Сидиш у маршрутці, оглядаєшся: бачу десяток тіл навколо себе. Хто сказав, що сайт шаблонний? Це ви шаблонні. Купа примороженого м’яса. Всі на втиці, тикають мобільні, а у мене не зашитий карман та жовта кофтина. Згадується мотив пісні Чіжа – Еду.
Read More
Ремонт приборной панели Vito Mercedes