Posts by marti

про Киць..

Posted on Кві 1, 2007 in Щоденник

Подружився сьогодні з однією пухнастою та теплою кицею.. о 1 ночі.. десь біля Борисполя.. вночі.. в лісі.. пожерли з нею ковбаси.. погрілись одне об одного.. мило так.. через неї у мене нема депресій чи інших негараздів.. тільки голова болить.. Добре, що є киці.. які можть зрозуміти, побути з тобою.. навіть десь.. посеред лісу.. в холод.. зжерти з тобою шмат паскудної ковбаси.. або ще щось.. просто побути.. люблю..

смерть та забуття

Posted on Бер 27, 2007 in Щоденник

Якщо я помру – більшість і не помітить.. тому навіщо всі у мене питають дурне: як життя? Навіщо це запитують люди, яким абсолютно байдуже? Яка їм різниця як моє життя?

і коментарі

amelka wrote:
27 березень 2007 06:40 (UTC)
да ні убівайтєсь ви так… ви так ні убйотєсь))))
та то все довбані америкоси зі своїм “хаваю”, а ми хаваємо вже наслідки цієї повальної американізації…
ой не дарма бабуня казали, шо то всьо янкі колорадського жука на нас напустили, щоб ми мали чим зайнятися, вмісто літати у космос…

dyadechko_volyn wrote:
27 березень 2007 10:15 (UTC)
Насправді їм похер. То для зв’язки слів – від низького словарного запасу…
http://dyadechko-volyn.livejournal.com/1553.html

hronometer wrote:
27 березень 2007 10:36 (UTC)
а ти їхній відразу на похорон запрошуй. нехай подумають про вічне.

katrechka wrote:
27 березень 2007 12:07 (UTC)
Meni absol’utno ne bajduzhe… Nikoly… 4asom navit’ zanadto ne bajduzhe… Ot i govor’at’, sh4o Katr’a inkoly nadto perejmajet’s’a…
A koly pytaju (u tebe, 4y sh4e v kogos’), to meni to prosto potribno znaty…
Ho4a tut, u Sweden, ushe dl’a dekogo perejshla v rozr’ad nevyhovanyh – za vidsutnist’ podibnoji zvjazky na po4atku rozmovy abo za to, sh4o absol’utno sh4yro vidpovidaju na podibni pytann’a, sh4o, movl’av, herovo 🙂

an_3 wrote:
27 березень 2007 13:54 (UTC)
Запам’яталось
– А што ето значіть “Хау ар ю”?
– Как поживаєш ілі как діла
– Ім што інтєрєсна как я поживаю?
– Нє, нє інтєрєсна
– А чьо тагда спрашивают?
– Просто так, здесь всьо просто так, кромє дєнєг
© “Брат”

Я здебільшого коли питаю “Як діла?” або “Як справи?” або ще щось то означає що мені цікаво

olenka_ua wrote:
27 березень 2007 14:08 (UTC)
коли я запитую про це… то мені абсолютно не байдуже…

horowka wrote:
06 квітень 2007 22:59 (UTC)
не помітять…. не помітять моєї душі у натовпі…чи у зграї..чи як воно там називається у нас-янголів?..нагадай…(с)

кульбабки….

Posted on Бер 25, 2007 in Зовсім не моє

Mar. 25th, 2007 at 4:16 PM

люблю кульбабки….А ВИ????

присвячується усім кицям і котикам, яких люблю!!! :*

Posted on Бер 18, 2007 in Зовсім не моє

Mar. 18th, 2007 at 12:30 PM

) ВІД БІЛОГО ДО ЧОРНОГО (
Коли ти мене вперше поцілував, z білого маленького пухнастого кошеняти я перетворилася на дорослу чорну кішку, що гуляє сама по собі і робить усе, що їй zаманеться. Дивись, щоб одного раzу від твоїх божевільних любощів ця киця не перекинулася на хижу чорну пантеру і не встромила тобі у шию свої гострі zубки.

Не дивлячись ні на що, мені добре z тобою, просто добре. Подобається дивитися на тебе, слухати тебе, говорити z тобою. Чудово було бути маленьким кошеням, коли усі тебе жаліли, любили по своєму, і лагідно дивилися услід. Приємно було посидіти z ними і потеревенити ні про що.

Інша справа тепер. Чорна кішка не чекає на zахоплені та роzчулені погляди. Її проводжають інакше. У цих поглядах легко можна прочитати докір, підоzру, zневагу і … zаzдрість. Противно думати, що так дивляться на тебе усі. Хоча ні, деякі досить добре виховані, щоб робити вигляд, ніби усе так як раніше, просто чудово.

Можливо, я перестаралася, даючи волю фантаzіям? Можливо!

Але все частіше мені хочеться роzпушити хвіст і zашипіти на всіх. На всіх, крім маленького чорного кошеняти, який солодко муркоче, коли бажає, щоб його пестили, і просто йде, zадерши хвоста, коли хоче піти.

І я нічого не можу z цим вдіяти. Ти zнову йдеш. Я кусаю губи і мовчу. Ти не мій, ти – нічий, ти – сам по собі.

Zалишається підточити кігті, ліниво потягнутися й піти zайматися своїми справами, zаzирнувши мимохідь у дzеркало – чи не дивиться вже z нього хижа чорна пантера.

Наталя Шеремета “Банальності на синтепоні”

Москаль завжди совєтський

Posted on Бер 17, 2007 in Щоденник

Ця статя з Восокого Замку (Львів) дає прекрасну картину шо ***ь ше думає про CССР.

Бібліотека української літератури переросте у… «Співдружність»
Галина ГУЗЬО

Федеральна національно-культурна автономія українців Росії, Об’єднання українців Росії і регіональна громадська організація “Українці Москви” б’ють на сполох – звертаються до влади Москви і керівництва Росії із проханням-вимогою “припинити почате недальновидними чиновниками руйнування Бібліотеки української літератури”.

Бібліотека української літератури (БУЛ) – єдина подібна державна установа культури у Російській Федерації. Її з пафосом відкрили менше року тому. Обладнана бібліотека за останнім словом техніки. А тепер на її базі мають намір створити Бібліотеку національних літератур. “Наказом Управління культури Центрального адміністративного округу Москви 13 березня в Бібліотеку української літератури (БУЛ) на посаду директора призначений інший керівник, який не мав раніше ні до Бібліотеки, ні до української літератури ніякого відношення, – йдеться у зверненні перелічених вище організацій. – Тоді як колишній директор БУЛ була одним з її творців, пропрацювала в бібліотеці понад 12 років. Колективу співробітників офіційно оголошено про майбутню реорганізацію БУЛ. У зв’язку з цим бібліотека “зачиняється для перевірки фондів” і працюватиме “тільки на прийом книг”. Усі співробітники виводяться за штатний розклад, їм запропоновано йти у відпустку з наступним звільненням”.

– БУЛ створена за розпорядженням уряду Москви, збудована на його кошти й існує завдяки податкам громадян Росії, – сказала кореспонденту “ВЗ” новопризначена директор Бібліотеки української літератури Наталія Шаріна. – Проаналізувавши, ми з’ясували, що в Москві зараз проживає близько півтора мільйона азербайджанців, 1 млн. 100-200 тисяч татар, по 500 тисяч євреїв і грузинів, а української діаспори – близько 400 тисяч. Бібліотека української літератури опинилася “впереди планеты всей”. Тому в уряді Москви виникла ідея створити бібліотеки й інших національних літератур, які об’єдналися б у мережу під спільною назвою “Співдружність”. Йшлося про те, щоб базу БУЛ розширити, зокрема, фондами відділу національних літератур із Бібліотеки ім. Некрасова. Та жодного офіційного розпорядження на сьогодні немає.

– Я так розумію, вас призначили власне з метою розпочати реорганізацію БУЛ…

– Думаю, підставою для цього стали мої освіта, досвід роботи і адміністративно-організаційні навики. До понеділка, 12 березня, я очолювала Централізовану бібліотечну систему
№ 2, до якої входить шість самостійних бібліотек. За обсягами роботи – це у 8-10 разів більше. Мій загальний бібліотечний стаж – понад 25 років.

– БУЛ наразі закрили “для перевірки фондів”?

– Ні, бібліотека працює у звичному режимі. Приймаємо читачів, проводимо культурні заходи. Читачів на абонементі у нас – 1001 особа.

– Співробітникам бібліотеки запропонували піти у відпустку?

– Ні. Розглядається декілька варіантів. Якби сьогодні БУЛ закрили для переорганізації, то, за юридичними нормами, всіх працівників довелося б вивести за штатний розклад, а потім – набрати заново. Я працюю в цій бібліотеці лише третій день, та вже помітила великі кадрові проблеми – в особових справах я наразі не побачила працівників з вищою або хоча б середньою бібліотечною освітою…

– А ви маєте якесь відношення до України?

– Так, у мене там родичі живуть…