Любов – це не дія. Любов – це стан

Posted on Жов 24, 2010 in Slider, Що/кого я люблю, Щоденник

Любов – це стан вищого. Це коли тобі хочеться літати і дарувати. Це не підвид рабства, це не правовласність на когось. Любов – це не дія. Любов – це стан.

Спочатку потрібно навчитись любити самого себе.

Це не має нічого спільного з ЕГО. Фактично. любов – це таке світло, що темрява его не може в ньому існувати.

Люблячи – ти стаєш вільним. Коли ти любиш – ти наповнюєш себе. Любов не векторна, вона безмежна. Вона не направлена від чи на когось. Не створюйте ілюзію.  Просто любіть.

я вигадав цей світ, він ідеальний, бо він – мій!

Posted on Лип 25, 2010 in Slider, Оповідання

все чого я хотів.. все! тут є. я не можу бажати більше ніж є навколо, бо я не знаю більше і не знаю що бажати
я вигадав тебе, кохана, таку красиву і добру. найкращу в світі. я інших не знаю. я від тебе тану без сонця, від твого тепла. я вигадав такою, яку міг гарну. я вклав у тебе всього себе.
я вигадав трьох наших діток. вони ще зовім малі. але це великі люди. вони наше з тобою щастя.
ти моє щастя.
я своє щастя.
наше – все!
я тут живу. в цьому світі. тут живе моє безмежжя – моє небо. я навколо нього. воно всередині мене. і завжди рветься на волю. моє небо – моя любов.
по небу летить стадо баранів та ластівок. і не тому що .. а бо то! мій час летить крізь життя і марнує мозок і тіло.
на брудершафт із мрією і цьом!

А мені б двері від КАМАЗу

Posted on Лют 11, 2026 in Не моє художнє

Сидять якось металіст, байкер та панк, нудьгують.

Металіст зітхає:

-Ех, був би мафон-музичку б послухали!

Байкер кривиться:

почему война это очень плохо?

Posted on Кві 24, 2022 in Думки

победа, это достижение цели, а не убийства ради процесса. радоваться процессу разрушения, смерти, и всему остальному деструктиву – это патология. Хотя человечество и так котится ко дну, но все же. Что такое хорошо, а что такое плохо? Если мы рассматриваем вражду и ее ступени в разрезе глобальном, то нам кажется, что каждая ступень, которой мы достигаем, радостная и нужно смеятся и веселится, потому что умер человек, смеятся

Любов це..

Posted on Гру 13, 2013 in Не моє художнє

Любов. Що таке Любов. Визначення Любов

Любов – це абстрактне почуття, джерело натхнення поетів, письменників, графоманів, композиторів, музикантів, режисерів, акторів, бездарностей. Найбільш часте поняття «любов» використовується в сентиментальних добутках: «рожевих» романах, «мильних» серіалах, «популярних» піснях російської естради

Любов – це все, що тобi потрiбно

Posted on Гру 13, 2013 in Не моє художнє

Філіп – самотній вдівець і фанат своєї роботи. Він володіє великою фірмою з вирощування і продажу овочів. У його житті немає нічого, крім бізнесу, і ось одного разу син оголошує йому, що одружується на дівчині зі Швеції, і просить у Філіпа дозволу влаштувати весілля на його віллі в Соренто. Філіп відправляється в Італію, де він, нарешті, зрозуміє, що крім роботи в житті є ще і любов: з безліччю поворотів і пригод!

«Любов – це те, що робить нас людьми», – фронтмен гурту “С.К.А.Й.”

Posted on Гру 13, 2013 in Не моє художнє

Ексклюзивне інтерв’ю лідера українського рок-гурту «С.К.А.Й.» Олега Собчука дляПравославного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua.

– Які твої враження від Львова?

– Я дуже люблю Львів. Це автентична перлина України. Місто з характером – і ще багато можна говорити компліментів. Я люблю Львів.

Любов – це талісман

Posted on Гру 13, 2013 in Не моє художнє

Любов – це талісман, урочий подарунок. Любов – киплячий трунок з ілюзій та оман. Хай трапиться титан сп’янить його цілунок. Любов – це талісман з ілюзій та оман.

Любов — це дар

Posted on Гру 13, 2013 in Не моє художнє

Роздуми на вівторок ХХVІІ звичайного тижня, рік І

Лк 10, 38-42

Дві сестри, як дві різні постави серця, постави нашої душі: перша (Марта) заклопотана, все хоче зробити якнайліпше, пригостити і відчути себе оціненою, хоче, щоб її помітили. Вона працює, можливо, в переконанні, що доведе Ісусові, що вона насправді заслуговує на Його увагу, не те, що Марія, яка сидить і нічого не робить, але лише слухає Ісуса.

Марія, яка сидить у ніг Ісуса Христа (це постава учня, що слухає), за словами Вчителя, обрала ліпшу частку, бо відрікається від того, що любов Бога можна заслужити. Любов – це дар, який нам даний не за наші заслуги (не за те, що добре приготувала страви), а просто тому, що Бог є Любов’ю.

Навколо одні євреї!

Posted on Лип 9, 2013 in Не моє художнє

Cm                 Fm
Раз трамвай на рельсы встал,
C7                    Cm
Под трамвай еврей попал.
C7     Fm         D7          G7
Евреи, евреи, кругом одни евреи...
Вошёл в трамвай антисемит - 
Слева жид и справа жид.
Евреи, евреи, кругом одни евреи...

Любов це … Що таке любов?

Posted on Лип 9, 2013 in Не моє художнє, Що/кого я люблю

Коли любиш хочеться бути не досконалим, але самим досконалістю для об’єкта жадання. Хочеться зробити все можливе і неможливе, щоб тебе зрозуміли, прийняли і полюбили.

Полюбили відчайдушно і шалено, пристрасно й несамовито, так, ніби дуже голодні, а ти – найсмачніший райський плід.

Бути всім для того, хто є всім для тебе. Звернути гори, розбити стіни, переживати великий вибух емоцій: самотність, порожнеча, наповнення, наступне за спустошенням, ні з чим несумірні щастя і радість.

Любов – велика сила, і ти задовольняєшся їй, змішаної з божевіллям, жорстокої болем, феєричним щастям і роз’їдає серце сумом.

Полюбив, хочеться впасти в прірву і насолоджуватися своїм падінням, кожним останнім передсмертним миттю. Якщо любиш, навіть смерть здається найбільшою

радістю, адже ти помираєш люблячи .. – я люблю тебе

Нарешті літо

Posted on Кві 19, 2013 in Щоденник

Пройшла така важка зима і нарешті прийшло літо. А ще я надзвичайно щасливий. Я люблю!!!!

реальний діалог двох людей (lkz lt,sksd: не фейк)

Posted on Сер 20, 2012 in Щоденник

[22:37:02] Він: не питатиму
[22:37:08] Він: як хочеш…
[22:37:11] Він: мабуть…
[22:37:14] Він: не знаю..
[22:37:34] Вона: не знаєш що питати?
[22:37:40] Він: не хочу
[22:37:42] Вона: чи не знаєш чи відповім?
[22:37:49] Він: пофіг
[22:37:56] Вона: захочеш запитаєш!
[22:38:05] Він: як ти ставишся до мого холоднокровного пофігу?
[22:38:16] Вона: була би поруч
[22:38:23] Вона: обняла б
[22:38:27] Вона: а так скажу
[22:38:33] Вона: цьом:)
[22:38:39] Він: от як.
[22:38:45] Вона: от так!
[22:38:47] Він: любиш значить?
[22:38:55] Вона: тебе люблю!

чарівний автобус та життя в природі

Posted on Сер 11, 2012 in Думки

Мабуть кожен в дитинстві чи в підлітковому віці вже скоріш мріяв бути мрійником. Мріяв про якийсь свій чарівний світ, який знаходиться десь далеко від людей, як Крістофер МакКендлс. Але я все ж так і не розумію чому треба жити в задрипанську замість того, щоб створювати свій світ. Відмовитись від грошей, які тільки людина платить за те, щоб жити, так, це романтично. Але в результаті що маємо? Не треба помилятись. Створюйте. Не тікайте.

пів хвилини і тільки любов. любов!!

Posted on Лип 20, 2012 in Щоденник

Щось рєбяткі хотів вам повідати. Але пам*ять зовсім дірява. Пів хвилини – і тільки в голові К. Все інше забув. Вибачте, мої любі люди! Бог вас любить. І Ісус теж. Лишайтесь з миром

я люблю тебе! (ще один лист до коханого)

Posted on Тра 22, 2012 in Зовсім не моє

Нещодавно читав блоги сеошників і потрапила в очі стаття дружини сеошника, в її особистому блозі. Вирішив, що вона тематично підходить до мого блогу і репост з посиланням на джерело буде не зайвим. Навіть взявся перекласти її.

Я тебе люблю!

Вальгалла і мертві воїни

Posted on Тра 4, 2012 in Щоденник

Єдине що мені подобається в міфі про храм загиблих воїнів – жінки які всю ніч задовольняють їх. А все інше – ахінея яка на голову не налазить і ні в які ворота. Особливо медова коза.

короткочасний відчай

Posted on Кві 21, 2012 in Щоденник

Почав спостерігати, що чим більше ти робиш хорошого до людей і чим більше ідеш їм на поступки – тим гірше стає їхнє відношення до тебе. Звісно ж це стосується більшості людей, а не абсолютно всіх. До чого це я взагалі? Засмикали мене. Тепер тіло за розумом пішло. Все болить, якись нервові подьоргування в різних місцях. Хочу трішки відпочити та змінити ситуацію навколо. Годі з мене. Бо вже вимикаюсь.

Чужі  незнайомі  вуста
Шепочуть  мені  про  кохання.
В  душі  –  пустота,  пустота…
Єдине,  єдине  бажання  –

Не  бачити  очі  чужі,
Щоки  не  торкнутись  чужої.
А  ненависть  гострить  ножі
Й  готує  печалю  сувої.

І  серце  на  шмаття  вже  рве
І  біль,  й  неминучість  розлуки.
Кохання-  твоє  чи  моє?  –
Опустить  у  відчаї  руки.

діарея свідомості.

Posted on Лют 26, 2012 in Оповідання

ніщо не є добре. ніщо не є погано.

збочені розваги приводять до суперечок. розбої. самогубства вдоволення.

збоченці. суспільна істерія. і то не є погано. повна дупа в економіці країн третього, другого, світу.

суцільне розчарування. глобальна світова депресія в кожній голові.

виживання на межі. нестача енергії в тілах. нестача моралі. нестача стабільності.

і суцільна п”янка. алкоголізм серед дітей. наркоманія. задоволення і “кайф”.

Навчила жити

Posted on Лют 26, 2012 in Оповідання

…в далекому загубленому на планеті Землі місті Львові існує така скляна будівля як Український державний лісотехнічний університет і починалося усе саме з нього а конкретніше все починалося з далекого минулого, того як я поступав туди і ходив до репетитора на українську мову. Ще тоді мені дуже сподобалася одна дівчина. Хоча тоді я не надавав цьому значної уваги, але з часом, вже після успішного поступлення я просто по вуха в неї закохався. Знайома до болі ситуація.

Хаос був лише у нього всередині

Posted on Лют 26, 2012 in Оповідання

Старий потяг, сірі пилюжні сидіння й полиці. За вікном пливли пустирища, далекі села, лісосмуги. Нудне порохняве небо нависало над такою ж порохнявою і нудною безлюдною пусткою. У вагоні спекотно, при кожному подихові вдихаєш гарячу дику суміш запахів – м’ясо, яке везуть з рикну, мішки цибулі, горілчаний перегар із горлянок господарів цих товарів, ніжні квіткові парфуми якоїсь дівчини і агресивний запах «Красной Москви». Посеред цього – Він. У кутку під вікном у старому джинсовому костюмі. Старі кросівки, тертий кашкет поверх короткуватого волосся, зеленкуватий ранець.

Радуйся милочка, вот ты и в Аду!

Posted on Лют 26, 2012 in Не моє художнє

“Радуйся милочка, вот ты и в аду…” (Пауло Коельо – Вероніка вирішує померти). Цікаво, а як там зараз почуває себе та сама “милочка”? Все ж завтра її виповниться 18 років. Повноліття. Дивно якось чути це слово… Якось ліньки зараз про щось думати, а тим більше щось згадувати. Хочеться дивитись вперед, відкривати нові горизонти для себе… “Я відчуваю близьку необхідність внутрішнього оновлення, я дістаю свого маленького друга, створюю нове повідомлення…” (Лісопилка). Та про те я зараз дістав не мобільний телефон і не пишу нове повідомлення, а дістав ноутбук і пробую надрукувати хоча б щось, закарбувати в його пам’яті потік думок… хоча ні, які можуть бути думки? Я не знаю про що думати. Просто… Складно. Скоро я поїду в Карпати, а потім в Рибаківку (Одеса).