Любов – це не дія. Любов – це стан

Posted in Slider, Що/кого я люблю, Щоденник

Любов – це не дія. Любов – це стан

 

Любов – це стан вищого. Це коли тобі хочеться літати і дарувати. Це не підвид рабства, це не правовласність на когось. Любов – це не дія. Любов – це стан.

Спочатку потрібно навчитись любити самого себе.

Це не має нічого спільного з ЕГО. Фактично. любов – це таке світло, що темрява его не може в ньому існувати.

Люблячи – ти стаєш вільним. Коли ти любиш – ти наповнюєш себе. Любов не векторна, вона безмежна. Вона не направлена від чи на когось. Не створюйте ілюзію.  Просто любіть.

Завжди було цікаво, чим любить людина?

Деякі кажуть, серцем.
Може і серцем, адже коли кохана людина робить боляче, найчастіше болить саме воно.

Деякі кажуть, мозком.
Також вірогідно. Саме мозок нагадує тобі про кохану, коли її не вистачає. Саме він не дає тобі заснути вночі і шкребе твою душу думками.

Американці кажуть, шлунком.
Цілком імовірно. І тут йдеться не тільки про чоловіків і аж ніяк не про їжу. Я маю на увазі почуття. Десь поблизу шлунка справді приємно махають крильцями метелики, коли тобі добре з коханою людиною.

А може все ж таки людина любить душею?

Душа присутня в кожному шматочку твого тіла, і, певно, саме вона болить і радіє від того почуття, що ми його називаємо коханням. Та, чи може полюбити людина, що її душа зазнала багато болю від любові…

…болю від любові…

Чи краще – болю від кохання?..

То, чи може?
Чи не зачинить вона свою душу навіки?
Чи може вона знову розкрити її назустріч тому шаленому почуттю, що ми його звемо любов’ю? Тому почуттю, що неможливо пояснити ані словами, ані музикою, ані малюнком?
Чи погодиться знову грати у російську рулетку, де у барабані револьвера три кулі?

На якому етапі виробляється той умовний рефлекс, заради доказів існування якого Павлов так довго мучив тварин? У декого з першого разу, у декого з третього, у деяких з десятого… it depends… та зрештою – виробляється ж таки.

Можливо, треба більше цінувати кохання, більше піклуватися про небайдужих тобі людей, більше ставити себе на місце іншої людини, більше віддавати себе їй.

Можливо, потрібно просто більше… любити…

Певно, тоді такий умовний рефлекс не буде мати місця. Принаймні в цьому світі.