Posts Tagged "Оповідання"

Куди подітись.. або куди все поділось.. (подорож до чорнобильської зони)

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

Колись було й таке. Вирішили їхати, а куди – не вирішили. І поїхали.

Почалось все на початку липня місяця 2006 року. Коли мені сказали, що я кудись маю їхати. Про це мені повідомила найкраща подруга, кохана дівчина та просто гарна людина в одноній особі. Назвемо її Хорошкою. Бо вона якраз нею і є. Куди мене збирались везти, я не знаю..

Мила, ось кава, візьми.

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

щоденник

навіщо писати?

інколи хочеться доброго. інколи хочеться щастя. але завжди потрібна ніжність. чому вона потрібна самодостатній людині?

Женя каже мені: От тобі подобається Оля.

А я: І що? Толку з того?

я мав нагоду спостерігати за людьми

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

вони бігають швидше мурах. вони заробляють більше міліонерів. вони починають з копійок і їхня мета – вижити. їхні засоби – гроші будь-якою ціною. цікавий оборот про гроші і ціну. це тільки би в словник.

Казка про камені

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

Частина 1.

Чудового дощового ранку граф прокинувся від того, що краплина пмала йому прямо на лоба. Він не розплющив очі. Дощ шурхотів по порослій травою бруківці в закинутій місцевості на теренах незнайомої йому країни. Він сьогодні навіть не знав де він лежить. Для нього не мало значення якім людям належить влада на цій землі і хто контролює місцевих мешканців.

купа. але це я.

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

Я почав бути. То гарно поряд. Або як то кажуть разом. І ще це кльово загалом. Набути такої якості зможе один із тисячі. Я сподіваюсь а краще. І прагне такого один з мільярда. Тому я самий сильний. Любов даруєтрішки. Егоцентризм вимагає помалу. Але загалом все ніяк. Хоча я й мега-задоволений. Краще ніж “прсто-людина” в сьогодненні. А тобі. Можу трішки віддати.. любові. Трішки себе..