Сповідь №3

Posted in Зовсім не моє

Feb. 17th, 2007 at 5:29 PM

(Тільки розпочата нашої першої весни, в травні, коли я сиділа на прогрітому сонцем Орлі (не на самому звичайно) і думала про…)
* * *
Сьогодні той день, коли хочеться жити на всю!
На захід задерши свій носик, відкинусь на мить…
Так радісно клену, кульбабці, джмелю, горобцю…
Ми в Сонці, в Коханні, ми з ними і неба блакить…

Як добре, коли можна просто Себе любить…
Нікуди не йти, ні за що не переживать…
Ти поряд і, знаєш, це та довгожданна мить
Екстазу від власнопрекрасного, справжнього Я!!!

І знов перед очі молочний цвіте абрикос…
І знову разом Ти і Я у єднанні пливуть …
І все що хотілось, і все, що уже збулось…
Ти будь моїм роздумом, просто Собою будь!

Знамена Твоїх перемог Я до рук не візьму!
Це сила Твоя, Твоя віра, Твої ім*я….
Усе, що здолав і ще має здолати Твій дух…
Ти будеш Творцем, ну а Музою буду Я!

Ти хочеш боротись зі світом? Це-складно, повір!
Твій істинний світ — твої друзі, кохані, сім*я….
Твори їх, можливо, не просто ховатись як звір…
Ти будь Боротьбою, а Спокоєм буду Я!

Гармонія світу в обіймах малих рученят!
Творіння любові, клітинка Твоя і Моя,
Молочне добро і глибини !Твоїх! оченят…
Ти будь його Батьком, а Матір*ю буду Я!

Екзамени, сайти, шпаглівка, пед.ради, ремонт…
Ніікуди вони не зникають: робота, сім*я…
У вирі буденностей, клопотів, справ, заборон…
Ти будеш Сергійком, Ганнусею буду Я!

Ми — світло, ми — пісня, ми — море…приплив, відплив…
Ми різні і разом…з*єднались один в одне…
Я все пам*ятаю й ціную, що Ти говорив!
Кохаю Себе, Ти — це Я…Я Люблю Тебе!

11 травня 2006р.

Поділіться в соц мережах!

0