Втеча від власного лайна

Posted in Щоденник

Втеча від власного лайна

Втеча від самого себе і уникання небажаних емоцій, небажаного гніту. Від кого ти збираєшся тікати? Не від людей?

Я чекаю пропозицій. Я завжди підтримую навіть найбезглуздіші ідеї, які будуть креативними, які будуть цікавими не тільки ініціатору. Головні критерії – ініціатива, креативність, оригінальність. Просто рух вперед. Тільки не назад і не на місці.

А закритись і втекти, щоб скиглити далі про скукоту і небажання – негатив. От саме його ти й уникаєш.

Триває суперечка самого із собою. Боротись із собою – безглуздо. Ти – суцільна безглуздість наповнена не відсутністю. Зовсім не відсутністю. Наповнена лайном.

Запитання найдорожчому: “Будемо?”

Ще пару днів сну і мої чакри трошки скинуть ту опухлість, що утворилась від багатомісячного гніту. А сниться мені прекрасне небо, зелені простори, польоти вверх, буття в просторі. Мені сниться любов. Я наповнюсь. І якщо за ранок не витрачу її – мені вистачає ще до вечора для Неї.

А я то не сам її витрачаю. Мене витрачають. Через мою довіру. Віриш себе, довіряєш, всим тим, хто не вміє поводитись з близькими. І в результаті – бабах. Крах енергетичного потенціалу.

Добраніч.

Поділіться в соц мережах!

0