а хоч хтось що небуть зрозумів?
ага. всі все зрозуміли. кожен зрозумів так як хотів. таке вже буття в цій країні. не відверте. мало щирості. мало почуттів.
коли висловлюєш себе – наступає невтіха. просто скривджене сприйняття.
а я хочу більшого. я хочу поєднання. багато хто відкрив те що міг. дехто (завовчимо хто саме) навіть всіх себе. але затримка в побутовості. якось коммплексне сприйняття людської особистості. прозорої, але злегка заплямованої буттям проходить дуже складно. і недоговірки приймають дуже важко. відвертість так само. якщо в тебе є щось – викинь. інакше – ти просто шмат лайна. в тебе “повиннно” бути те що від тебе чекають. ага. чарівна казка.
тільки те що чекають.
тебе ніхто не сприйматиме таким.
можуть мовчати.
закрийся і сидив своїх переживаннях. для соціальності, або окремих індивідумів – ти предмет правовласності. тєбя бутут любіть. а інші – нєнавідєть. щастя тим часом буде набирати інших форм. ненависть знайде місце в словах і переживаннях людей.
такі от почуття.
Я в соцмережах: