короткочасний відчай

Posted in Щоденник

короткочасний відчай

Почав спостерігати, що чим більше ти робиш хорошого до людей і чим більше ідеш їм на поступки – тим гірше стає їхнє відношення до тебе. Звісно ж це стосується більшості людей, а не абсолютно всіх. До чого це я взагалі? Засмикали мене. Тепер тіло за розумом пішло. Все болить, якись нервові подьоргування в різних місцях. Хочу трішки відпочити та змінити ситуацію навколо. Годі з мене. Бо вже вимикаюсь.

 

Чужі  незнайомі  вуста
Шепочуть  мені  про  кохання.
В  душі  –  пустота,  пустота…
Єдине,  єдине  бажання  –

Не  бачити  очі  чужі,
Щоки  не  торкнутись  чужої.
А  ненависть  гострить  ножі
Й  готує  печалю  сувої.

І  серце  на  шмаття  вже  рве
І  біль,  й  неминучість  розлуки.
Кохання-  твоє  чи  моє?  –
Опустить  у  відчаї  руки.