Циклічність життя нікого не втомлює? Помаленьку починається і закінчується. Щодня нова робота. Нові розваги. Відпочинок і напруженість. Кожного дня одне й те саме. Не наїлись?
Депресії від буденності. Усюди по магазинах продукти, алкоголь. Жрать-срать-ржать. Є унікальні. Є розумні і тупі. Але все-одно все однаково. Все починається і закінчується. Навколо щось вигадується, вдосконалюється, деградує, споживає, виробляє. Така собі повна гармонія безглуздості.
Дехто навіть знаходить свою нірвану і вирішення такої хренової ситуації. Уходить кудись, знаходить блаженство.
Виходу немає. Мені сама ідея не подобається. Немає такої речі, що би могла знайти нове. все вже давно з*їжене, висране, обмислене і обсміяне.
Навколо одні слова. НАвколо комфорт і його відсутність у випадку неможливості створити щось краще ніж сонце і радість.
Радість – нерадісна, сум – ніякий. Плач життя – байдужий. Стараєтесь його тримати на приорітет вище. Та набридло й вам все це. У вас немає виходу. Тільки намагання замулити очі і почуття.
Розумні. Хомікуси. Маладци!
Я в соцмережах: