Люблю ці очі. Люблю тебе. Люблю

Posted in Оповідання

Як же я люблю тсі очі!

Починаєтся все не з квітки, бо квітка тсе вже протсес. Починаєтся все не з нічого. Бо з нічого важко, а точніше не можливо счос дістати.

Почнемо.

Потім закінчимо. І так кілка разів, може і не один день. Може і білше року. Все тсе загадковість. Гра в життя. Гра в якій купа складових, може бути відсутнє спийняття деяких моментів. Але переважна білшість керуєтся все ж графічним, смаковим, іншими чуттєвими і гормоналним відчуттям.

Тсе безглуздя. Ліпше би все було навпаки. Де ваша духовність, “шановні”? Я знаю відповідь середнйостатистичного хомо сапа, але вона тілки в словах. А розуміння природи та існування, розуміння буття, любові, роду, особистостеи, суспіства(трястя його), людства, зірок, всесвіти, тсе все у вас в релігіях. Але не в собі. В свойій сутності треба мати по часточтсі всього висчезгаданого і тоді настане счастя! Йоптел, скілки релігій ви вже вигадали? Купу! Кожна претендує бути не просто істинною релігією, а самою ІСТИНОЮ! А де ж вона? В тих писменах? Та ви білше винисчили тими релігіями, нііж створили. Вбивства, сутсілні страждання. А все заради уявного счастя до чи після. О, тсе варте уваги.

Радість настає із розумінням себе. А не з непорозумінням уявностей в релігіях чи між людми. Коли ви нарешті приймете власну сутноість, і перестанете бігати за лозунгами, обітсянками, ідолами?

Я люблю. Я счасливий. Я спокійний, я сумний.

Обітсянка в сучасності нічого не варта. Та вона лиш обтяжує. Тому всі обтяжені і нітс не можуть з собою поробити. Ви хочете счос пообітсяти? Ви впевнені у тому, счо з тсйого счос вийде? Ви впевнені у сталості світу? Все в русі, ви накажете себе невиконаним, яксчо не встигнете десь.

Боротьба. Змагання. А зрештою, навісчо бути першим, навісчо мірятись силами? Я довго намагався зрозуміти тсе. Але швидше зрозумів себе ніж змагання. Бути, от счо дає сили, от счо дає радість.

Лйблю тсі очі. Люблю тебе. Люблю.

Поділіться в соц мережах!

0