А коли складаю це все до купи – виходить халепа

Posted in Оповідання

Я з самого ранку.. з самого. Дуже збентежений знов. З вечора. Сумний. Радісний. .

Любов, радість, сум, знервованість, це все. Купа емоцій всередині, які обмешують. Вони заступорили мене. Я сиджу. Можу балакати і дивитись в точку. Дивитись на людей. Мені треба щось з цим зробити. Трішки спокою.

Вже краще! Набагато краще. Зрозуміти все, прийняти в себе те, що .. те що..

Інколи починаючи думати – приходиш до порожнечі. Порожнечі висновків. Зрозумієш незрозуміле, пізнаєш істину у вині, зробиш висновок, обовязково запиши його на папірці, щоб з бодуна зрозуміти, що в вині інколи буває дурна істина. Інколи сум. Сум. Яблучко буде сумним, коли сум прийде в мозок. Зрадієш – воно лишитсья сумним. Це реалія.

Інколи оточуючі навіть можуть нормально мислити. Тверезо.

Буду бути. Є.

Поділіться в соц мережах!

0