про кохання від Іздрика

Posted in Не моє художнє

„..Минуло тільки трошки часу, а я вже знову хочу бути з тобою. Це так просто
– бути з тобою. Бути весь час, кожну мить існування. Я не знаю нічого про
любов. Справді. Але я хочу бути з тобою. Щодня бачити, як ти вдягаєшся, як
розчісуєш волосся, як ти спиш, як їси, як миєшся, як молишся, як щось робиш і
як не робиш нічого. Бути поруч. Коло тебе. Більше нічого. Це все.

Я хочу вдихати повітря, котре ти вдихаєш, і, – що, мабуть, уже хворобливо –
повітря, котре ти видихаєш.

Я хочу вбирати всі запахи твого тіла. Вони прекрасні. Цілувати тебе всюди,
куди тільки можуть потрапити уста. Пестити без краю. Годувати тебе. Купати, як
немовля. Колисати на ніч. Бути з тобою. Бути тобою. Бути.

Я ревную тебе неймовірно. Буквально до всього. До музики, яку ти слухаєш без
мене, до картин, котрі оглядаєш на самоті, до книжок, не нав’язаних мною. Я ж
уміщаю цілий світ. Усе, що тобі потрібно. Все-все. Я ніяк не можу збагнути, як
вдається тобі бути десь поза мною. Як вдається жити окремо. Мати власну волю.
Бажати чогось іншого. Дихати самій.
Чим тебе заворожує світ? Пориває до подорожей? У чому зерна спокус?

Я ревную тебе. Безнадійно ревную. До вина, від якого ти п’янієш. До хворіб,
від яких ти нездужаєш, і до ліків, які лікують тебе. До твого волосся, мені не
підвладного. До нігтів, котрі ростуть самі по собі. До тебе самої попросту. Це
дуже важко пояснити. Ще важче витримувати це. … Хочу володіти тобою
цілковито. Хочу бути з тобою. Кохаю тебе…”
(с) все той же Іздрик

ніякий особистих почуттів, натяків на спільність почуттів.. просто довершені
слова.. як вам таке кохання??

Поділіться в соц мережах!

0