шматок того, що мало в мені народжується….додаток до чогось….
May. 4th, 2007 at 7:40 PM
«Хочеш пива?»
Вона дожовувала ніготь і збиралася іти спати. Поблизу блимав монітор, чорний екран, 2 колонки та рядок стану скачування……е-мейл не хотів працювати, Аутлук-хуйня!
«Де Свєта?»
«Яка Свєта?Свєта пішла.»
«А вона була тут?»
«Частково..»
«Частково знизу чи зверху?»
Я КОХАЮ ЙОГО!
Вона кохала і кохає! Вона більше якась одержима ним ніж чимось…..а він……казав, що Кохає…………..вперше на перехресті леніна і комсомольської, на першому в їх місті перехресті зі світлофором, що мав секундломір!Він видихнув це їй у вушко і пригорнув однією рукою до себе.
(обійми сам себе..так як тобі зара хочеться)
Я ненавиджу ті світлофори, вони відраховують мої секунди у зворотньому напрямку….ближче до Чогось…до Кінця, до Смерті…«І коли світла не стане,доведеться померти!»(с)Я
але цей таємно мені подобається….бо там було оте Кохххаю….тихе і легке….палке і пристрасне…таке рідне і далеке одночасно….далеке у своїй незбагненості……..не вірилося!!!Хоча так давно разом..
Людина створена З поцілунку і обіймів….людина створена ДЛЯ поцілунку і обіймів…..все передбачено: пропорція тіла, кількість кінцівок, запах шкіри, колір куточків вуст, розмішення чутливих вкраплень поміж тонесенькими пушинками на животі…
(обережніше там з руками!)
Людина створена для кохання…і хай там…бог про це знав…
————————————————————-
вона сумувала…за собою, коли не бачила власних очей, бо вважала очі ходом до думки-очі вміли…вміли ховати і вбивати, вміли посміхнутися, і….стекти солоними краплинами…..
вона сумувала за своїм умінням не розбиратися в собі…не розбирати по поличках ситуації, не контролювати думку, не приборкувати питання…………..бо…………….одного разу хтось тикнув своїм пальцем на те, що вона читає думки…і їй від того знову стало страшно…насправді не вміла..насправді…не хотіла нічого читати – крім книжок, що носила за плечима, крім пісень, що давали слушний рядок, крім його повідомлень…..відомлень…від…Нього
так!
сум почався, коли він перестав відповідати на СМС-ки..
Одного разу зникло сонце…бо було з малої літери…
—————————————————–
зелені феїчки навідували її весь час….сидячи у шпарках вулиць і гілках дерев, на краєчках зірок і ….поряд з Його ліжком…. стиха підкрадалися і…запалювали трильярдами вогнів чорну квітку Граалю в жінці, яку так пристрасно любили….Вона хотіла! А він?
її любили? хто?що?як?….ніч любила її, місто любило її, вода любила її, хвоя любила її, ковдра любила її, рельси любили її (якось стрьомно “її любили рельси!”)
…вона любила те, що нагадувало їй про нього…вона оточувала себе нагадуваннями, теплими вісточками її найближчого друга….він став другим після серця, кого вона вчилася чути! часом не виходило…заважали ЛЮДИ…люди, які від народження свого, вилуплення з матиринської яйцеклітини мали ще один крім хвоста атрафований орган – серце…як це не трагічно, але відчуття порожнечі між ребрами приходить значно пізніше..ніяких кашелів, ніяких експертиз, усі кардіограми в нормі – насос працює стабільно…..їх серця були криваві всередині і зовні, такі серця не налаштовані на поміч…такі серця не чують….хіба що булькають часом, а люди називають це ЖАБОЮ….
вони мали власні хоробрі серця, виповнені шурхотом сосен, ранковими кукуріканнями,теплими смайликами з поверхні холодного монітору : ), золотистими пелюстками соняхів із літа, м*якими лапами усіх котів і кошенят, що колись траплялись їм на шляху, музикою одного канадського бандуриста,……соціум заздрив…доводилося робити тихішими звуки, щоб
(не плач, минеться)
щоб ніхто не прокинувся…і не скривдив….
Read MoreПАРАША!!!
May. 4th, 2007 at 7:25 PM
я не вмію боротися з лайном! блін, я стикнулася з тим, що мені не вистачає духу,сили…, часом, сказати лайнові, що воно лайно….і що воно мені воняє, що воно бридке і кончене….що мене від нього нудить! відверто не кажу, що ви люди – лайно, але, щось таке маю наувазі….знайомі рано чи пізно поливають мене лайном, робота пропонує заникатися поглибше в гівняне життя-(бо там тепло?)….вдома мене не хочуть слухати!!!!!!!!!!!мене не чують…..вони не можуть чути!їм нічим….чують серцем…а їхні серця-криваві атрафовані насоси…..не більше!!!!
чому я така слабка?чого мені так страшно?блін, це задрало, цього не має бути зі мною……я не хочу!….
“то не ти,не тобі, не для тебе, не твої слова…подивися навколо, хіба не болиь голова, подивися на себе, хіба ти хотіла сюди…..ти чекала любові і світла, а все навпаки”(с)ОЕ
( 1 comment )
m wrote:
May. 4th, 2007 07:14 pm (UTC)
ти мене не чуєш.. а хто тебе тоді слухатиме? кого ти слухаєш? різананс треба!!
принципи…
Apr. 16th, 2007 at 2:11 PM
Все той же ранок…..я п*ю чай…..мені двадцять років, а за спиною лише нездоланний потяг до алкоголю. Ганю, кажу собі, зате скілько нових принципів і переконань, стільки нового досвіду, який тобі не треба буде переживати в майбутньому! Наприклад, ти знову відімкнула телефон. Тобі не цікаво, хто може зателефонувати, нехай навіть відповідальні секретарі комітету Нобелівської премії. Ти спокійна, наче весь світ в тобі. Принципи – то важливо! Вони встановлюють рамки і закони твоєї поведінки. Вони перетворюють тебе на машину, яка не знає мук вибору. Тобою керуватиме тільки страх нового падіння.
Тіло- найперший і найважливіший принцип, даний нам від народження, за межі якого, як би не кортіло, виходити не варто.
Здорто у Тані Малярчук “Ендшпіль для Лізи”
Куди подіти принципи?
( 5 comments )
k wrote:
Apr. 16th, 2007 02:29 pm (UTC)
A 4y varto ti pryntcypy kudys’ divaty?
Osobysto meni dobre z mojimy pryntcypamy, bo vony je 4astynoju mene. Golovne – to ne daty pryntcypam zrobyty tebe jih 4astynoju. I todi ne bude ni ramok, ni zakoniv povedinky… Budesh til’ky ty – syl’na, z vlasnoju to4koju zoru i zavzhdy virna samij sobi. I ni4ogo u pryntcypah poganogo, IMHO, nemaje. Ot. 🙂
m wrote:
Apr. 20th, 2007 06:48 pm (UTC)
Принцип – намагання спростити життєву ситуацію завдяки упередженій думці на БУДЬ-ЯКІ процеси що відбуватимуться в певнй ситуації. А як відомо при спрощенні системи – втрачається вся сутність, втрачається гармонія між подіями, між людьми, між .. між усим що стосується ситуації.
В будь-якому випадку, я вважаю, принцип, або стереотип, або впертість, що не є одни і тим же, але спорідненим, не завжди доречним.
Прикладом навитись ходити, або дихати і триматись цього правила – корисно. А думати все життя по якомусь принципу – шкідливо. Це деградація. Жити треба, а не триматись принципів. Впевнений, що зважаючи на обмеженість мого коментаря той хто не захоче – не зрозуміє про що я говорив і як мінімум проігнорує його, як максимум – розкритикує.
(Anonymous) wrote:
Apr. 20th, 2007 06:52 pm (UTC)
Duv. vysh4e: ja govoryla pro pryntcypy v rozumnyh mezhah – des’ do togo momentu, koly vony po4ynajut’ braty verh nad inshym v l’udyni. Ot 🙂 Katr’a
m wrote:
Apr. 20th, 2007 06:55 pm (UTC)
Про межі і про застосування такої відговірки.. це окрема розмова.. )) окі. домовились)
k wrote:
Apr. 20th, 2007 07:01 pm (UTC)
Oki )
хороші створіннячка
Apr. 7th, 2007 at 12:30 AM
сиджу в клубі…одному з улюблених, сидітиму тут доти, доки вистачить кави і ночі….довкола мої знайомі, Тарас матюкається українською, Діма робить мені каву…..дяка, що є до кого прийти вночі…. дяка Сергійкові і ведмедику, який поряд з ним….за те, що я про вас думаю!!! )…..дяка тим хто в онлайні….дяка Скаю, який називає мене Ганюсьою,….дяка Іллі, який сказав, що я сьогодні дуже відрізняюся в натовпі, дяка йому за куртку, каву і тістечко…..дяка за ненав*язливу розмову про книжку, яку я читала під дощем….дяка Оксанці, яка приїде…..дяка форуму за однодумців……
відки ви взялися такі хороші створіннячка???? ))
Read Moreприсвячується усім кицям і котикам, яких люблю!!! :*
Mar. 18th, 2007 at 12:30 PM
) ВІД БІЛОГО ДО ЧОРНОГО (
Коли ти мене вперше поцілував, z білого маленького пухнастого кошеняти я перетворилася на дорослу чорну кішку, що гуляє сама по собі і робить усе, що їй zаманеться. Дивись, щоб одного раzу від твоїх божевільних любощів ця киця не перекинулася на хижу чорну пантеру і не встромила тобі у шию свої гострі zубки.
Не дивлячись ні на що, мені добре z тобою, просто добре. Подобається дивитися на тебе, слухати тебе, говорити z тобою. Чудово було бути маленьким кошеням, коли усі тебе жаліли, любили по своєму, і лагідно дивилися услід. Приємно було посидіти z ними і потеревенити ні про що.
Інша справа тепер. Чорна кішка не чекає на zахоплені та роzчулені погляди. Її проводжають інакше. У цих поглядах легко можна прочитати докір, підоzру, zневагу і … zаzдрість. Противно думати, що так дивляться на тебе усі. Хоча ні, деякі досить добре виховані, щоб робити вигляд, ніби усе так як раніше, просто чудово.
Можливо, я перестаралася, даючи волю фантаzіям? Можливо!
Але все частіше мені хочеться роzпушити хвіст і zашипіти на всіх. На всіх, крім маленького чорного кошеняти, який солодко муркоче, коли бажає, щоб його пестили, і просто йде, zадерши хвоста, коли хоче піти.
І я нічого не можу z цим вдіяти. Ти zнову йдеш. Я кусаю губи і мовчу. Ти не мій, ти – нічий, ти – сам по собі.
Zалишається підточити кігті, ліниво потягнутися й піти zайматися своїми справами, zаzирнувши мимохідь у дzеркало – чи не дивиться вже z нього хижа чорна пантера.
Наталя Шеремета “Банальності на синтепоні”
Read Moreбути…
Mar. 11th, 2007 at 4:44 PM
вони питали: ” ви ще разом???” і дивувалися…бо так, мабуть, прийнято робити після незручних запитань…
а як це ?… питала вона….просто, без лапок….бо так не прийнято робити після незручних запитань….. їх очі ширилися, губи тонко всміхалися…”ну як як це – ЯК?”….
ніколи не відповідай на такі питання…по-моєму, от Ви якраз і РАЗОМ….принаймні навколо набагато більше тих, з кими Ти ОКРЕМО!!!! хотіла ще про щось тобі сказати, але у Тебе “в даний момент абонент знаходиться поза зоною досяжноті…” подзвоню після 12-ї
Read MoreПРОСТОЛЮБЛЮВЕСНУІТЕБЕ!
Mar. 8th, 2007 at 4:29 PM
тебе цьомають за вушко і радіють тому, як ти пахнеш…а я пахну фіалками, які мені сьогоді снилися……приходь—відчуємо разом……подарую тобі трохи променів…мені ніколи їх не шкода…….у мене весна….ПРОСТОЛЮБЛЮВЕСНУІТЕБЕ!
Read MoreКлара Цеткін…бля…
Mar. 8th, 2007 at 12:07 PM
слухаю Менсона……він мене збуджує……………п*ю каву з цукерками….з горіхами….з соплями……пішли всі нахуй, у мене весна! :,((((((((((((((((((((((((((((((((((((
Read MoreMar. 5th, 2007
жертвувати собою заради іншого!!! так написано в Біблії?
хто це сказав!!!!! хто це придумав!!!! Бог!
убийте мене, я так не хочу…..все буде просто…..просто одного разу я зникну….просто зникне пара берець, сірий наплечник і божі корівки….
що зникне, коли Ти підеш?
Read Moreпросто хочу спати
Mar. 4th, 2007 at 10:45 AM
хочу спати…одним оком….іншим зрідка хапаюся за твою жовту спину..хоча ні, спина твоя зовсім не жовта, то все…..
хочу спати…одним оком….інше ковзає поверхнею променя, що сидить поряд з тобою на ліжку….я йому заздрю…ворушишся..відвертаюся….
хочу спати…одним оком….вчора очі мої довго не хотіли бачити сни..виглядали розплющеними….блукали текстами….але снилася весна:соковита зелеть, молоді сосни, станція Головачанська і я у драних джинсах…весна…..чуєш, там весна!!!!зустрінемось о 9-й на Південному??Ти так давно не виходив з дому…..спи….поспи і за мене!
Location:квадратний
Mood: sleepy
Music:хочу тиші для себе!!!а ти?
Вісно краще , коли заспіваю….тілько гітари у мене нема!
Feb. 23rd, 2007 at 10:13 PM
Сонечко
Під нами стелились пахучії трави,
Над нами хиталися верби й тополі…
Сидиш на долоні, червоне, яскраве
І нас з тобою, сонечко, двоє у полі.
Пр: Спілою черешнею, нам здавалось сонечко,
За хмарою-примарою причаїлись сни
І курличуть високо журавлі тутешнії…
Любе моє сонечко, тільки не лети!
Піджавши під себе малесенькі ніжки,
Ти ніби заснуло у теплій долоні.
Не бійся, мій друже, відкрийся хоч трішки.
Ти ж захід чарівний пропустиш сьогодні!
Begeisterung..(нім.)
Feb. 17th, 2007 at 9:39 PM
акварелі надихають….
очі тонуть у насиченому вечірньому повітрі, шкіра відчуває вологий легкий туман, ти чуєш шурхіт піску ось тут,на межі….там внизу озеро живе так давно….нічого зайвого, нічого конкретного….півподих, півзлет, півпадіння, півспокій, піввечір, півшурхіт,пів*я….
мільйони його слухали, мільйони чули, мільойони його ненавиділи, мільйони боготворили…..він наказував мільйонам, він ненавидів мільйони, він знищив мільони….вони йому цього не пробачать…
його акварелі надихають….Адольф Гітлер….
Read MoreСповідь №3
Feb. 17th, 2007 at 5:29 PM
(Тільки розпочата нашої першої весни, в травні, коли я сиділа на прогрітому сонцем Орлі (не на самому звичайно) і думала про…)
* * *
Сьогодні той день, коли хочеться жити на всю!
На захід задерши свій носик, відкинусь на мить…
Так радісно клену, кульбабці, джмелю, горобцю…
Ми в Сонці, в Коханні, ми з ними і неба блакить…
Як добре, коли можна просто Себе любить…
Нікуди не йти, ні за що не переживать…
Ти поряд і, знаєш, це та довгожданна мить
Екстазу від власнопрекрасного, справжнього Я!!!
І знов перед очі молочний цвіте абрикос…
І знову разом Ти і Я у єднанні пливуть …
І все що хотілось, і все, що уже збулось…
Ти будь моїм роздумом, просто Собою будь!
Знамена Твоїх перемог Я до рук не візьму!
Це сила Твоя, Твоя віра, Твої ім*я….
Усе, що здолав і ще має здолати Твій дух…
Ти будеш Творцем, ну а Музою буду Я!
Ти хочеш боротись зі світом? Це-складно, повір!
Твій істинний світ — твої друзі, кохані, сім*я….
Твори їх, можливо, не просто ховатись як звір…
Ти будь Боротьбою, а Спокоєм буду Я!
Гармонія світу в обіймах малих рученят!
Творіння любові, клітинка Твоя і Моя,
Молочне добро і глибини !Твоїх! оченят…
Ти будь його Батьком, а Матір*ю буду Я!
Екзамени, сайти, шпаглівка, пед.ради, ремонт…
Ніікуди вони не зникають: робота, сім*я…
У вирі буденностей, клопотів, справ, заборон…
Ти будеш Сергійком, Ганнусею буду Я!
Ми — світло, ми — пісня, ми — море…приплив, відплив…
Ми різні і разом…з*єднались один в одне…
Я все пам*ятаю й ціную, що Ти говорив!
Кохаю Себе, Ти — це Я…Я Люблю Тебе!
11 травня 2006р.
Read Moreхандра
Feb. 12th, 2007 at 9:42 PM
Просто, коли залишаєшся ввечері вдома сама і наплановуєш цілу купу різних справ: випрати білизну, вишити рушник, підготуватися до тесту…так не хочеться ніфіга робити – жах!!!
Самотність зжерає сили і натхнення.
Самотність злить і робить матюкливим стервом ту, що щойно ішла і сміялася снігу.
ХАНДРА…дра…дра..
Read More
Ремонт приборной панели Vito Mercedes