Posts made in Липень, 2010

любви нет!

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

так кажуть люди, що були ображені. а чи не набридло таким людям розмовляти про любов? можу ще шматочок думок присвятити цій темі. в формі: розкажу, висловлюсь.. та трішки висловлю своє “фе” в бік ненавистних мною соціальних стереотипів.

до дупи

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

любити! так багато! ні. я дивуюсь. таких не бува. мені би..

а мені то на що жалітись? на мозок припечений, як яєшня? та трястя його забирай всі ті гори і пансіонати з курортами і дівками.

про це ніхто зараз не говорить. заряди батарейку на телефоні! йоптель! на моєму! і не треба так часто дзвонити! добре, обмежимоьс 20-ма разами на три години.

аби ще було кому таке писати.

краще писати: ну… а можна я повідволікаю прекрасність ще через годинку? завтра? мм…. ((( завтра….

Інструкція про те, як облишити реалії поза сном (подорож Україною на електричках)

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

Має за мить рушити поїзд Полтава-Харків… (а вчора ми ще в Миргороді були, а наразі вже в Поїзді. Чи він з маленької пишеться? Станція «Поїзд», він далі їхатиме, але якщо кому треба зійти на «Поїзді» – будь-ласка.. тільки-но закінчиться санітарна зона) ми вже два дні десь лазимо… вчора був Миргород… (я ж казав) Чувак у камуфляж них шортах… (надалі Художник) друг Ґонта…(далі Свиня, можете подивитись на фото, там хвіст є, покручений.. а з іншого боку.. розетка в районі носу.. не сумнівайтесь.. є.. я бачив..)… фонтан з жовтою водою у центрі, що прино………

Куди подітись.. або куди все поділось.. (подорож до чорнобильської зони)

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

Колись було й таке. Вирішили їхати, а куди – не вирішили. І поїхали.

Почалось все на початку липня місяця 2006 року. Коли мені сказали, що я кудись маю їхати. Про це мені повідомила найкраща подруга, кохана дівчина та просто гарна людина в одноній особі. Назвемо її Хорошкою. Бо вона якраз нею і є. Куди мене збирались везти, я не знаю..

Мила, ось кава, візьми.

Posted on Лип 25, 2010 in Оповідання

щоденник

навіщо писати?

інколи хочеться доброго. інколи хочеться щастя. але завжди потрібна ніжність. чому вона потрібна самодостатній людині?

Женя каже мені: От тобі подобається Оля.

А я: І що? Толку з того?