про кохання від Іздрика
„..Минуло тільки трошки часу, а я вже знову хочу бути з тобою. Це так просто
– бути з тобою. Бути весь час, кожну мить існування. Я не знаю нічого про
любов. Справді. Але я хочу бути з тобою. Щодня бачити, як ти вдягаєшся, як
розчісуєш волосся, як ти спиш, як їси, як миєшся, як молишся, як щось робиш і
як не робиш нічого. Бути поруч. Коло тебе. Більше нічого. Це все.
Я хочу вдихати повітря, котре ти вдихаєш, і, – що, мабуть, уже хворобливо –
повітря, котре ти видихаєш.
Я хочу вбирати всі запахи твого тіла. Вони прекрасні. Цілувати тебе всюди,
куди тільки можуть потрапити уста. Пестити без краю. Годувати тебе. Купати, як
немовля. Колисати на ніч. Бути з тобою. Бути тобою. Бути.
Я ревную тебе неймовірно. Буквально до всього. До музики, яку ти слухаєш без
мене, до картин, котрі оглядаєш на самоті, до книжок, не нав’язаних мною. Я ж
уміщаю цілий світ. Усе, що тобі потрібно. Все-все. Я ніяк не можу збагнути, як
вдається тобі бути десь поза мною. Як вдається жити окремо. Мати власну волю.
Бажати чогось іншого. Дихати самій.
Чим тебе заворожує світ? Пориває до подорожей? У чому зерна спокус?
Я ревную тебе. Безнадійно ревную. До вина, від якого ти п’янієш. До хворіб,
від яких ти нездужаєш, і до ліків, які лікують тебе. До твого волосся, мені не
підвладного. До нігтів, котрі ростуть самі по собі. До тебе самої попросту. Це
дуже важко пояснити. Ще важче витримувати це. … Хочу володіти тобою
цілковито. Хочу бути з тобою. Кохаю тебе…”
(с) все той же Іздрик
ніякий особистих почуттів, натяків на спільність почуттів.. просто довершені
слова.. як вам таке кохання??
- Я правильно сказав?
Зустрічаються на гірці два танки – один ізраїльський, інший палестинський. Стріляти сенсу немає – встигнуть вистрілити обоє й одночасно загинуть.
Отут відкривається люк і з ізраїльського танка вилазить єврей:
– Агов ти, палестинське лайно, дай дорогу – у мене в кабіні інструктор зі США сидить.
Палестинець повільно відкриває люк, висуває голову й кричить:
– Пішов на х*й!!!
А потім нахиляється в люк і тихо так запитує:
– Я правильно сказав?
Вісно краще , коли заспіваю….тілько гітари у мене нема!
Feb. 23rd, 2007 at 10:13 PM
Сонечко
Під нами стелились пахучії трави,
Над нами хиталися верби й тополі…
Сидиш на долоні, червоне, яскраве
І нас з тобою, сонечко, двоє у полі.
Пр: Спілою черешнею, нам здавалось сонечко,
За хмарою-примарою причаїлись сни
І курличуть високо журавлі тутешнії…
Любе моє сонечко, тільки не лети!
Піджавши під себе малесенькі ніжки,
Ти ніби заснуло у теплій долоні.
Не бійся, мій друже, відкрийся хоч трішки.
Ти ж захід чарівний пропустиш сьогодні!
шіт..
знову думаю про хвилини і ще мені всі хочуть щось вкрасти.. може не зовсім всі.. але кожен тягне в свій бік.. ((
Read MoreПросто неба.. блукати і не знати спочинку.
Вона зупинилася під яскравою зіркою, отою одною, що світить у темну ніч, і навіть без окулярів Вона може її побачити… не так як інші..
Велика і стара зірка, наче вона жила вже міліарди років, але тільки тепер стала такою потрібною, значущою, саме для Неї. Ніхто більше.. ніщо більше.. тільки світло, що відбивається від сумного плеса води і обіймає собою увесь навколишній рай.. для когось.. когось..
Де?
Далеко в ночі, поряд з велетенським привидом суму є Воно.. що?
Сьогодні нікого не буде поруч. Сьогодні ніхто не мовить слова, не порушить тишу самотнім звуком, таким недоречним..
Сьогодні ніколи не скінчиться, сьогодні триватиме вічно, і так хочеться, щоб Він це побачив, відчув, зрозумів, що заради Неї світ може здійснити неможливе, світ може зупинитися. Сповільнити рух і вимкнути двигун. І все…
Тільки чудові зорі, що так невпинно рухатимуться нічним небом, нагадуватимуть про скінченність миті, невблаганність часу, старіння душі..
Але Їй все одно. Мені все одно. Квітка ростиме доти, доки відчуватиме світло і вологу, доки її коріння буде вільно і легко себе почувати. А потім, коли їй стане тісно в цьому світі, вона піде.. так само як і ти.. так само як і я..
(c) Надійка)) lazhev@rambler.ru
Read More
Ремонт приборной панели Vito Mercedes
Я в соцмережах: